Прояви будь-яких форм насильства у робочих колективах є поширеною проблемою сучасного бізнесу. Це погіршує робочу атмосферу й унеможливлює продуктивну роботу.
Наша мета – не лише працевлаштування, а й ваша подальша успішна робота. Тому ми не змогли оминути таку болючу тему. Експертний центр Tvojarabota.pl здійснив соціологічне опитування «Прояви насильства у робочому колективі», і отримані результати тільки підтвердили загальносвітову тенденцію.
Булінг, мобінг, босинг – навіть якщо ви вперше чуєте ці слова (35% наших респондентів), це не означає, що ви не зустрічалися з явищами, які вони називають.
Булінг – це прояв насильства однією людиною у бік іншої. Це найбільш універсальне визначення.
Два інших частіше застосовують для опису насильства саме у робочих колективах:
Мобінг – цькування 1 людини або кількох з боку колективу.
Босинг – цькування працівника з боку керівництва.
Але незнання не є захистом: лише чверть (25%) опитаних вважають, що ніколи не ставали жертвами притисків з чийогось боку у робочому колективі та 15% щасливчиків навіть ніколи не були свідками цього. Інші ж віднесли себе до постраждалих: 25% пережили тиск з боку колег, 25% - з боку шефа й 20% - з боку конкретного співробітника.
Особиста неприязнь (35%), нездорова атмосфера в колективі (25%), конкуренція всередині колективу (15%), расизм (5%) – відповіді опитаних йдуть в унісон із загальновизнаними причинами.
Економічна ситуація у світі щодня погіршується. Вогонь кризи розпалює поширення автоматизації будь-яких процесів: підприємства скорочують працівників і конкуренція між ними зростає.
Бажання утриматися за робоче місце, одержати вищу зарплату запускають жорстокий механізм суперництва, під час якого виживає найсильніший. Або мудріший.
Крім зовнішніх причин доводиться визнати й більш глибинну: жорстокість, бажання самозатвердитися за рахунок іншого є частиною людської природи.
Опитування відбувалося анонімно, тому респонденти були відвертими: 25% визнали, що самі були джерелом насильства, спрямованого на колег.
Як правило, спостерігаючи прояви насильства на чиюсь адресу, більшість обирає позицію невтручання (65% опитаних), але є і ті, хто стає на захист жертви (15%).
У компаніях, де недостатньо уваги приділяється формуванню колективу, жертва переслідування, як наслідок, змінює роботу (підтверджено 50% опитаних – за власним бажанням або з ініціативи керівництва) або конфлікт припиняється сам собою (30% респондентів обрали саме такий варіант).
Протидія мобінгу залежить від обставин. На початковому етапі має сенс обговорити з агресором причини такого відношення. Якщо це не допомогло, польське законодавство вкладає до рук постраждалого потужні ричаги впливу на агресора:
Жертва може розірвати договір в односторонньому порядку, та, звернувшись до суду, отримати компенсацію.
Особливості оформлення залежать від виду укладеного договору.
Umowa o pracę – працівнику треба дослівно зазначити, що підставою звільнення є мобінг й дати посилання на §2 Art.94 Kodeks Pracy
Umowa zlecenia, Umowa dzieło – ці контракти регулюються Цивільним кодексом і не передбачають такого поняття, як мобінг та под. У такому разі посилатися треба на Art.24 Kodeks Cywilny, вимагаючи компенсацію порушення особистих прав.
Це зменшить ризики потрапити до т.зв. «нездорового колективу», оскільки успішні великі та середні підприємства (саме вони виступають основними замовниками агентств) приділяють багато часу формуванню здорової атмосфери та злагодженої роботи усіх підрозділів.
Оберіть години розмови з нами та ми допоможемо Вам обрати вакансію і відповімо на Ваші запитання.
старший рекрутер
рекрутер
Відділ по роботі з партнерами
рекрутер
рекрутер
рекрутер
рекрутер
старший рекрутер
старший рекрутер
старший рекрутер