Через дедалі частіші кібератаки, Міністерство цифровізації Польщі готує зміни до Закону про національну систему кібербезпеки (ustawa o Krajowym Systemie Cyberbezpieczeństwa), дотримуючись директиви Європейського Союзу NIS2. Це вплине на роботу десятків тисяч підприємств, установ та організацій.

Згідно з даними Министерства цифровых технологий, оприлюденими ще в середині квітня 2024 року, Польща входить до трійки країн світу, які найбільше піддаються кібератакам. Кількість інцидентів, пов'язаних із кібербезпекою, щорічно збільшується більш ніж на 200%. Якщо у 2022 р. їх було 30 000, то у 2023 р. - уже 80 000.

Як вплине новий Закон про кібербезпеку на підприємства

Нові правила не лише зобов'язують компанії відповідати суворим стандартам, а й покладають значну частину відповідальності на органи управління. Керівникам потрібно буде впровадити технічні, операційні та організаційні заходи для забезпечення ІТ-безпеки.

Якщо говорити про звичайних співробітників, то роботодавців зобов'яжуть ретельно перевіряти дотримання ними правил кібергігієни:

• не використовувати для надсилання робочих листів особисту пошту і навпаки;
• не відвідувати з робочого комп'ютера сумнівні сайти;
• не переходити за посиланнями з невідомих джерел.

Це тільки кілька пунктів із великого списку, що відрізняється залежно від сфери діяльності та специфіки підприємства.

Проблема полягає в тому, що далеко не всі підприємства готові до таких серйозних змін. За попередньою оцінкою частина співробітників не відповідає новим стандартам і потребує навчання.

Кого торкнуться обмеження

Нова директива торкнеться всіх життєво важливих для держави сфер:

• Цифрова інфраструктура (включно з електронним зв'язком).
• Державна служба (всі види державних установ).
• Енергетика: видобуток корисних копалин, електрика, тепло, нафта і паливо, газ, атомна енергетика, постачальники послуг енергетичного сектора, водень.
• Транспорт, перевезення: повітряний, залізничний, водний, автомобільний.
• Сфера банківських послуг і фінансових ринків.
• Охорона здоров'я: надання медичних послуг.
• Виробництво та розповсюдження активних речовин, лікарських препаратів і медичних виробів.
• Постачання та розподіл питної води.
• Сектор збору стічних вод.
• Управління послугами ІКТ.
• Космічні технології.

Що очікує на порушників

Нове законодавство передбачає штрафні санкції в розмірі до 10 млн євро або 2% від виручки для ключових підприємств і до 7 млн євро або 1,4% від виручки для значущих підприємств.

Штраф може сягати і 100 мільйонів злотих, якщо порушення становлять загрозу державній безпеці або життю і здоров'ю людей.

Для керівників ключового або важливого підприємства запроваджуються штрафні санкції в розмірі до 600% від одержуваної ними винагороди, розрахованої відповідно до правил, що застосовуються для визначення грошового еквівалента для відпустки.

Таке стягнення може бути накладено в разі, якщо керівник

• не виконав хоча б один із покладених на нього обов'язків, зазначених у законі;
• не призначив достатню кількість людей для зв'язку з ключовими або важливими організаціями або для зв'язку з організаціями національної системи кібербезпеки;
• не надав користувачеві можливість повідомити про кіберзагрозу, інцидент або вразливість, пов'язану з послугою, що надається

та ін.

Штрафи передбачені і для рядових працівників. Вони будуть ефективні, але неспівмірні зі збитками, завданими кіберзлочинцями.

Коли набуде чинності закон

Очікується, що проєкт поправок до Закону (Projekt ustawy o zmianie ustawy o krajowym systemie cyberbezpieczeństwa oraz niektórych innych ustaw) буде ухвалено Радою міністрів до кінця 2024 р., а потім направлено до парламенту, щоб нове законодавство набуло чинності на початку 2025 р.

Будьте з нами також у Viber та Telegram: крім корисної інформації на вас чекають найтоповіші вакансії у Польщі та інших країнах Євросоюзу.