Польща підтримує Україну в її протистоянні з Росією, на шляху до ЄС, є союзником в енергетично-геополітичних питаннях. Ці твердження навіть не потребують посилань на конкретні дії, рішення чи заяви – на цих принципах базується сучасна політика Польщі на українському напрямку, незалежно від того, хто є при владі.

В економіці теж маємо позитивні тренди. Тут можна навести одну показову цифру: у 2020 році Польща увійшла до трійки найбільших торговельних партнерів України у світі, витіснивши РФ.

Найбільш часто згадуваний напрямок українсько-польської взаємодії останніх років – зростання кількості українських працівників у Польщі, що не є позитивним з точки зору робочих рук. Проте, грошові перекази заробітчан є однією з найбільших статей надходження валюти. Найбільше грошей в останні роки переказують саме з Польщі.

В двосторонніх відносинах все ще є теми, що залишаються конфліктними для обох сторін: це спільна історія.

У своєму нещодавньому інтерв’ю глава Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович зізнався, що суперечності, які існували між Україною та Польщею щодо окремих моментів спільної історії, так і залишаються невирішеними. . Події на Волині в 1940-х роках минулого століття, це оцінка діяльності УПА – Української повстанської армії, інших об’єднань українських націоналістів та лідерів цих структур.

Нагадаємо, ще у 2016 році Сейм Польщі підтримав резолюцію, в який вбивства українцями поляків на Волині та Східній Галичині під час Другої світової війни визначено як "геноцид, вчинений щодо громадян Другої Речі Посполитої в 1943-45 роках" "структурами Організації українських націоналістів, збройними формуваннями Української повстанської армії, дивізією СС "Галичина".

Депутати підкреслили, що лише повна правда про історію є найкращим шляхом до об’єднання і взаємного прощення.

З нагоди 78-ї річниці трагічних подій на Волині президент Польщі Анджей Дуда, дотримуючись офіційної позиції, закликав будувати добрі відносини з Україною "на основі правди". "Пам’ять про страждання та смерть наших земляків також закликає нас будувати добрі стосунки з українським народом і державою – на основі правди, спільного досвіду та сучасних прагнень", – зазначив він.

Тобто позиція польської сторони є чіткою, однозначною і послідовною: Волинська трагедія була геноцидом, в якому винні українські націоналісти.

В резолюції Сейму згадуються і напади поляків на українців, але вони названі "польськими діями у відповідь щодо українських сіл, під час яких також гинуло цивільне населення".

Українська точка зору на Волинські події 1940-х рр. була і залишається іншою.

Наразі спроба вирішити цей конфлікт, навіть у площині емоцій, призведе не до вирішення, а до збільшення напруги у двосторонніх відносинах на всіх рівнях – від урядового до "звичайнолюдського".

Історик з Інституту національної пам’яті Польщі Томаш Береза справедливо зауважив: "Конфлікт пам’яті, звичайно, не хороший ні для Польщі, ні для України. У Польщі є прислів’я: "Де двоє б’ються, третій користується".

Джерело eurointegration.com.ua