Згідно з польським трудовим законодавством фізична особа може виконувати роботи як на підставі трудового договору, так і цивільно-правового. Трудові договори нерідко на практиці плутають із цивільно-правовими. Це призводить до непорозумінь стосовно оплати, надання пільг тощо. Тому потрібно чітко розуміти, в чому їхні основні відмінності.

Так, трудовим договором вважають угоду між працівником і власником юридичної особи чи фізичною особою. За нею працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а протилежна сторона, тобто роботодавець, зобов’язується виплачувати працівникові зарплату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Законодавець встановлює певні норми стосовно кількості можливих робочих годин, гарантує підвищену оплату за понаднормову роботу, роботу у вихідні та святкові дні тощо.

У випадку з цивільно-правовим договором — це угода між підприємством та особою на виконання певної роботи, це може бути договір підряду (Umowa zledenia), договір доручення (Umowa o dzielo) тощо, предметом якого є надання певного результату праці, але за цього виду договору не виникають трудові відносини, на які поширюється трудове законодавство.

Тобто, підрядники/виконавці за цивільно-правовими договорами не мають прав на будь-які відпустки, відшкодування витрат на відрядження, вихідну допомогу при звільненні та оплату тимчасової непрацездатності (лікарняні).

Виконуючи роботи або надаючи послуги відповідно до трудового договору, необхідно дотримуватися вимог трудового законодавства, а при виконанні цивільно-правового договору слід керуватися цивільним законодавством.

Підсумовуючи, виділимо 7 основних відмінностей між трудовим договором та цивільно-правовим:

1. Зміст і форма
Трудовий договір повинен містити конкретну інформацію, таку як найменування посади, обсяг обов'язків, місце та час роботи тощо. Зміст документа випливає з положень КЗпП. Цивільно-правові договори, включаючи договори підряду, не потрібно укладати в письмовій формі. Цивільний кодекс не визначає, які записи повинні бути зазначені в документі.

2. Місце роботи
Роботодавець, з яким ми підписуємо трудовий договір, позначає наше робоче місце та вносить відповідний запис у документ. У свою чергу Замовник не нав'язує нам, де виконувати роботу. Місцезнаходження визначається за домовленістю.

3. Управління
Виконуючи свої обов'язки за трудовим договором, ми повинні виконувати розпорядження керівництва. Як підрядники, ми здійснюємо конкретну цивільно-правову діяльність і не зобов’язані виконувати додаткові запити клієнта.

4. Право на оплачувану відпустку
Завдяки трудовому договору ми можемо користуватися всіма пільгами працівника, включаючи право на оплачувані, безперебійні та щорічні відпустки. Коли ми працюємо за цивільно-правовим договором, ми не маємо права на оплачувану відпустку від роботи. Ми можемо домовитись про таке положення в договорі.

5. Захист від звільнення
Вагітні, інваліди та службовці у передпенсійний період, які працюють за трудовим договором, користуються особливим захистом від звільнення. Роботодавець не може просто звільнити їх. Однак розірвати цивільно-правовий договір роботодавець може з дня на день — вагітність, втрата працездатності або вік не є чинниками, що надають додаткові пільги.

6. Винагорода та матеріальна відповідальність
Виконавець несе відповідальність усім своїм майном за будь-яку шкоду, заподіяну третій особі. Для обмеження обсягу матеріальної відповідальності ми можемо домовитись про укладення відповідного положення в договорі. Матеріальна відповідальність працівника, зайнятого за трудовим договором, обмежена.

7. Внески на соціальне забезпечення
Відповідно до Закону про систему соціального страхування Польщі трудовий договір завжди є основою соціального страхування. Внески ZUS (закладу соціального страхування) не нараховуються за цивільно-правовим договором, наприклад, якщо підрядником є ​​учень чи студент, які не досягли 26 років.